III. Від того дня вже другий рік пройшов. У чистім полю знов лежу я в горю, Гляджу на небо ясне… Наді мнов Знов плавле яструб в лазуровім морю Обколесив, тепер шибнув стрілов1)… Оттак і я простір думками порю, Та темно в нім, на віки млов густов* *) Закрила доля мою ясну зорю. Так темно, зимно ! Наче серце стине, І думка в мізку, мов пилина, гине, І ворухнуть не можу я рукою, Коли спімну, що ні одне гаряче Дівоче серце не зітхне, не сплаче І не затужить нищечком за мною. 10 травня 1880. IV. ТРІОЛЕТ. І ти лукавила зі мною ! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні ! І ти лукавила зі мною ! І нетямущому мені Затрули серце гризотою Ті ангельські слова твої… І ти лукавила зо мною! Неначе правдою самою, Неначе золотом в огні
- ) Стрілов — стрілою.
“) Млов густов—млою густою. (Мл-Otf, стріл-од, гу- ст-ов, такі закінчення на ов нарічевих форм широко вжи- “***1 в галицькій народній мові). 97
