Ця сторінка вичитана
I
Лист до Стефанії[1]
Вельможна мамо, найясніша пані!
Поклін тобі шлемо, твої піддані
Олекса Хмиз, Яць Хрущ і Чапля й Ружа, —
Шлемо тобі привіт від твого мужа.
Коли тобі плетуть, що він умер, —
Не вір, матусю! Він здоров тепер.
Живий, здоров, як рибка у водиці, —
Це посвідчать і наші молодиці.
Хай Бог його за це благословить,
Що не цуравсь до бідних загостить.
У Хмиза в хаті днів прожив зо двадцять
„Шандарів, мовив, мушу пильнуваться.
„Ще рік мені блукати по землі,
Бо завзялись на мене сили злі.
„Як рік мине, тоді підійму бучу,
Всій кривді і неправді шию скручу.
„Потішу всіх, хто гнувся і терпів,
А особливо вірних русинів.
- ↑ В р. 1895 еміграційний аґент Джерглет обійшов майже всю східню Галичину, передягнений по-мужицьки, закликаючи людей до Бразилії і вдаючи з себе пок. архикнязя Рудольфа. Листів, подібних до оцього, вислано було багато з різних околиць Галичини. (Ів. Фр.)
