Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 16. Поезії (1958).djvu/217

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

А що, як Немезида Собі одного дня Позволить жарт зробити І ролі поміняг На своїм ґрунті стане Русь міцно на ногах, А супротивна хвиля Піде по ворогах? І ті, що нас із виру Спасали мило так, Самі скоштують трохи, Який то в мокрім смак? А Русь на їх благання їм відповість одно: „Не тратьте, браття, сили, Спускайтеся на дно?..“