Ця сторінка ще не вичитана
Що аа диво? Сніг мете степами, Вітер порохами, Покоївка в хаті робить те Щіткою своєю, А козак матнею (У Шевченка) вулицю мете. Жид мете знай зиски, А голодний з миски Так мете, аж годі дух звести; Наші ж генерали, Піхни, клерикали, Раді б нас з лиця землі змести. Шлепом метуть дами, Цензор олівцями Вільне слово так мете, як в дим Страх мете юрбою, Смерть мете косою, Лиш метелик не мете нічим.
