Ця сторінка ще не вичитана
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват, І приязнь мусила б нам надокучить, В житті мабуть ніщо нас не сполучить, Роздільно нам прийдеться і вмирать. Припадком лиш не раз тебе видаю На мене ж певно й не зирнула ти; Та прецінь аж у гріб мені — це знаю — Лице твоє прийдеться донести. 17
