Ця сторінка ще не вичитана
V Де я не йду, що не почну, все тінь твоя зо мною, і кожний сміх, момент утіх тьмить хмарою сумною. „Чого—питаю я не раз — життя моє доточиш? Ти не моя, а я не твій, чого від мене хочеш?“ „Чи завинив тобі я що? Чи тужиш так за мною, що тінь твоя вкрива мене все хмарою сумною?“ Та тінь мовчить, звичайно—тінь, ні мови, ні розмови; а може це моєї тінь покійної любови. 25. VIII 1899 115
