ЯВА VII Ті самі і слуга вбігає Гостомисл. Слуга. Мабуть вартує! Г остомисл. Слуга. Та я там був. Гостомисл. І І незвичайного Де варта замкова. А тут в сінях є хто? Нічого ти не бачив? Слуга. Запав а. Ти певно спав? Ні, не бачив. Слуга. За дня втомився, пані, То, грішний чоловік, здрімався трохи. Гостомисл. Ото-то й є! На вас і сподівайся! На брамі варта, в коридорі варта, А тут з моєї спальні біс якийсь Вкрав булаву. Слуга. Вкрав булаву? Гостомисл. Ось тут Лежала, та з дзвінками! Слуга. Таз дзвінками! Бігме не бачив! Запава. Ти б не бачив, певно, Якби й тебе хто вкрав! Гостомисл. Біжи, буди Всю варту, всіх хто в домі є! Шукайте По всіх усюдах! Як чужий який Тут злодій був, то ще втекти не міг Із замку, ще тут мусить бути. Живо! Ну, це нечуване! Це Ліво! Ще В життю мені подібне не траплялось! Слуга вибігає. ЯВА VIII Гостомисл і Запава Г ОСТОМИСЛ поспішно одягається. 134
