Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/140

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Усіх, хто в замку е! Вони далеко Вночі лісами не поїдуть. Швидко За ними рушимо в погоню. Вже Світатиме за хвилю, то їх слід Побачимо по зшибаній 1 росі. Ану спішіть! Слуга й вояки відходять. З а п а в а. І ти туди ж? Гост О М И C Л надівав панцир і шолом. Авжеж! Не бійся, не спізнюсь до свого діла. Удасться нам зловити їх, то добре, А ні, то це відложимо на потім. З а п а в а. Я тим часом зготую вам снідання. Обоє відходять. Заслона спадав. 1 Зшиваний — струшений. 139