Ця сторінка ще не вичитана
Що бідна так тебе любила вірно, Що згинути воліла в лютих муках, Ніж зрадити тебе! Це буде гарно, І може навіть дехто і повірить. К р а й н и к люто. Поганяє! Розбишако! Нуте, хлопці! Чого ви стали? Вам конечне треба Його дістать живого в руки! М а р у с я к. Звільна! Ще я тут пан і ось вам мій одвіт! Пробивається ножем і падає при трупі Марусі- К р а Й H И K копає його в голову. Щоб ти сказивсь! Пропало сто дукатів! Повісьте цього збуя 1 тут при них, А я перешукаю їх криївку! Відходить до яскині. Пушкарі закидають Бойчукові шнур на шию. Заслона спадає. Скінчено 12 лютого 1895 р. 1 Збуй — розбійник. 193
