ДІЯ ДРУГА Шкільна заля. Лавки, таблиця, стіл, крісло, на столі глобус, на стінах мапи й малюнки звірів та риб. У куті вглибині сцени піч. Три вікна і двері повідчиняні Я В А І Пасічна, потім Юлія Пасічна замітає школу, плаче й час від часу втирає сльози. Юлія з шиттям входить. Ой, Господи! І_Цо тут пороху! Яка тут задуха! А ви, жіночко, чого плачете? Пасічна неохоче. Та так, своєї біди плачу. Юлія. Що ж вам за біда? Пасічна. Ет! Що то поможе говорити! Юлія. А хіба що зашкодить? Ану скажіть! Пасічна втираючи сльози. Та бачите! Вигнали мене нині, ніби то на шельварок1 та й казали сюди йти. Юлія. А вам хіба не належалося йти на шельварок? Пасічна. Та чому би ні? Належалося. Аджеж Богу дякувати ґаздівство, хоч невеличке, а є. Юлія. Ну, то може тратите собі пильну роботу? Ł Шельварок — обов'язкова громадська робота. 229
