Товкач. А ви, панночко, не дуже мучтеся! Хоч то ніби великий пан — пан шпектор! Ну, але він чень бідному навчителеві в селі в горах не подивується. ю Л і Я череа перелаз входить до городця, рве ярину, ріже зрізованець і говорить. Не ПОДИВУЄТЬСЯ? Може й не подивується, але мені самій неприємно. Побачивши Пасічну, що здалека надходить. А, ОСЬ МОЯ сусідка! Ось моя помічниця! Ну, Господи,Тобі слава, що ви приходите, Пасічна, а то я зовсім не можу собі ради дати! ЯВА III Ті самі й Пасічна несе щось у фартусі Пасічна. Слава Сусу Христу! Т о в к а ч. Слава на віки! Пасічна до Юлії. Ей, панночко! Та що ж би то було, щоби я не прийшла вас у такім ділі порятувати. Та ви даруйте, що я трошки припізнилася. Знаєте, як то при господарстві. Т о одне, то друге. Ба худоба, ба слуга, ба це, ба те… Юлія. Та спасибі вам, що хоч тепер приходите! Пасічна. Я вам тут дещо принесла, може придасться. Юлія. О, спасибі вам! Та ходімо до хати! Там у мене в кухні горить. Ходіть! Відходять- до хати. Я В А IV Омелян, Товкач, Загонистий; селяни сидять у лавках, курячи люльки Товкач. Господи! І чому чоловік ще раз не може бути молодий, щоб міг отак у лавку засісти та за книжку взятися? 254
