На авансцені видно від правої куліси до лівої штреку залізної дороги. Коло правої куліси високий сигналовий стовп, коло лівої рампа1 й ліхтарня на стовпі. За штре- кою1 2 піднімається скісно вгору насип також через цілу сцену, а на ньому невеличка площа, до котрої від штреки ведуть сходи з поруччям. У глибині сцени залізнича будка з чорним написом на стіні: 27. Перед будкою телеграфічний апарат у формі дощаної сторч поставленої домовини, від нього йде дріт до будки. В будці два вікна й двері. Над одним вікном видно напис—„Каса*. О стіну оперта будкарська кругла віха. Попід стіною йде лавка, збоку направо — Друга. Декорація показує в глибині вид на поле, здалека село між вербами та садами; бокові куліси— вид на поля, полукіпки, з права далеко лісок. На протязі дії вечоріє. Я В А І Коли має піднятися завіса, чути гуркіт воза, що переїздить через штреку, лускання батога, крик: „вйо! вйо!" Коли завіса' підноситься, воза вже не видно, тільки Панько, з люлькою в зубах, залишає рампу. За рамною Гнат з батогом Панько і Гнат Гіанько. То напевно вже всі? Ти останній їдеш? Гнат. Та Кажу Ж вам, ЩО Останній. Добуває з-за халяви тютюн і крутить цигарку. От дайте ВОГ- нику, коли ласка. Зраня здому вибирався, та й забув із собою сірничків узяти, прийшлося цілий день коло сіна робити не куривши. Закурює. Тютюн є, а вогню ані руш! 1 Рампа — переїзд на залізниці. 2 Штрека — залізниче полотно. 277
