Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 17. Драматичні твори (1960).djvu/369

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

Р я б и н а. Ах, і не говори мені про свої ради! Боюсь я їх, так боюсь, що годі! Писар. Дитина ви, пане начальнику, ось що я вам скажу. Не привикли до промислу, до спекуляції. Р я б и н а. Добра спекуляція, коли чоловік за неї може до Іванової хати дістатися. Писар. Смійтеся з того! Наливає. Ваше здоров'я! П'є. А я вам кажу, що вам ані крихітки нема чого боятися. Такий порядний начальник, як ви! Пан староста вас любить, пан комісар також, пан постенфірер 1 у вас як дома, в раді повітовій вас шанують. І всі пани, з ким тільки заговори про вас, в одно говорять: „Вуйт Рябина, то бардзо поржондни вуйт1 2“! Рябина наливає і п'є. Та що мені з того! А прийде що до чого, то хіба хто з них мені поможе? Писар. Ще раз вам кажу, пане начальнику, що ви дитина! Аджеж як ви собі гадаєте? Для чого вони вас люблять? За що вас хвалять? Чи за ваші чорні очі, чи за довгі вуса? Рябина. Ну, не плети сухого дуба! Писар. То то й є, що сухого дуба. За ваші заслуги, пане начальнику! Ось що. Бо де е кращі порядки в селі, як у вас? Де більший дохід з пропінації? Відки більше кар польових та лісових до каси йде? Відки більше людей у криміналах сидить? Куди частіше комісії прові- зоріяльні їздять? Де частіше ліцитації3 ґрунтів відбуваються? Де виборці точніше при всяких виборах голосують, на кого пан староста каже? 1 Постенфірер — жандармський старшина. - Війт Рябина, то дуже порядний війт. 3 Ліцитація — продаж з торгів. 366