Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/122

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана


І виросла рожа на її могилі,
А на його гробі тернина.

Зрослися докупи, сплелися гілками,
Щоб бути якнайближче при собі,
Щоб кожний побачив, що вірне кохання
Лежить тут у кожному гробі.

Аж раз чорний Дуглас над'їхав тудою,
А був він жорстокий, без серця,
І вирвав тернину і в озеро вкинув,
Що Маріїним озером зветься.