А мачуха за той свій злочин віднині
І довік у підземній яскині
Ме терпіти тяжкую покуту».
Гаральд на широкім престолі сидів
І гордо словами хвалився:
«Ой, немає мені на всім світі рівнії
Ще такий і на світ не вродився».
Гаральд на широкім престолі сидів,
Величався при своїй дружині:
«Та немає мені в моїм краю рівні,
У цілій тій норвезькій країні».
Та ось виступив Гемінг, юнак молодий,
Невеликая штука:
«О королю, пробі, дорівняю тобі
В штуці стріляння з лука.
«Або, може, на лещетах бігать захочеш,
Крок держати зо мною?
То поміряємось, іспускаючися
Вниз скалою стрімкою».
Став до проби Гаральд і став Гемінг юнак,
В штуці стріляння з лука зачали:
Раз по разу п'ятнадцять стріл кожний пустив,
І стріла стрілу кожна трафляла.
«А тепер зістріль зараз волоський горіх
Із голови твого брата,
Або я посаджу тебе у Орінгсбург,
І тюрма тобі буде заплата».
«А як маю зістрілить волоський горіх
Із голови мого брата,
Хай же стане король бік о бік коло нього,
Щоб побачив, чи влучна стріла та».
