Приходять хвостаті, приходять вусаті
І роблять із нами, що хочуть;
Приходять убогі, вертають багаті
І нас зневажають в нашій власній хаті,
Ще в вічі кепкують, регочуть.
Поля наші гарні, сади-виногради
І наші вродливії доні,
Все те для них тільки поваби й принади,
А нам ненастанна погроза заглади,
Мов коням отим на припоні.
