Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/184

Не знаю, що робити —
Раз дика радість порива,
То знов бажання супокою
Блаженного у грудях вирина.

^**^*

Не диво, думають одно лиш,
І мучаться у глибині сердець, —
Та ми і слухом і думками
Хитаємось то в цей, то в той кінець,
Отож то наша страта!
Бог Амор помага лиш тим,
 Хто мучиться завзято.

^**^*

 

СЕРДИТОМУ

 

Коли тебе пристрасть огорне,
Держи ж за зубами язик!
Бо хто верещить і дуріє,
Весь труд його зійде на пшик.

^**^*

З гимну до Геспера.

Геспере, все ти приносиш,
Що нам Еос променяста
Розпорошила. Приносиш
Ти ягня його матусі,
Козеня його кітусі
І дитя його матусі.