Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/365

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана



«Сей блага, щоб його сіну
Я поміг сушиться;
Той знов, щоб його корові
Поміг отелиться.

«Сей мужик дощу благає,
Щоб лен ріс в коліно;
Другий знов погоди просить,
Аби сохло сіно.

«Сей тепла, а той морозу,
Третій хоче зміни;
Сьому хліб щоб дорогий був,
Тому низькі ціни.

«Що старих баб сотворив я,
Страх мені як гидко!
Як не лишать мене мучить,
Витрощу їх швидко.

«Грім їх бий! Щоб не заклясти,
Вже моя незмога.
Хай коза дасть мало вдою,
Вже біжить до бога.

«Сам ніхто не хоче дбати,
Лиш за все б молився,
Мов той бог йому одному
До служби згодився.

«Тут сушити, там мочити,
Тут гноїти поле;
Сю свиню лічи: об'ївся,
Ну, і колька коле!

«Ся мене дні й ночі мучить:
Замуж вийти ласа;
Сей блага, щоб його жінка
Швидко простяглася.