Ця сторінка вичитана
«Той в лотереї виграть хоче,
Молиться до неба;
Ті ж, що асекурувались,
Тим пожежі треба.
«Ах, падлюки! Коб не був я
Надто добротливий,
Здрудкав би вас на повила,
Як гнилії сливи!»
Нюх табаки спересердя!
Мов з гармати чихнув,
Аж заблисло, загриміло,
Дощ на землю жбихнув.
Ой так, брате! Богом бути,
То не легка справа!
Бріксен насупроти сього,
Се чиста забава.
Пізно вніч, як стихло в світі,
Люд покинув рити,
Хтів Перун неборачисько
Люльку закурити.
Поки в свою «дебрецинку»
Пхав «султана» стиха,
Ну ж йому читать канони
Пані Перуниха!
«Вже ж я за дверми крізь шпарку
Чула правду щиру,
Що сказав ти через драба
Царю Владимиру.
«Ей, не дрись з царем! Говорю,
Ти слухать не хочеш:
З тим опозиційним духом
Ще в нещастя вскочиш.
