Віє вітерець реакційненький,
Біжить Франтичок та до Дунаю,
Набира води до подєбрадки:
Водою надплив уряд до нього,
Урядець красний, чорножовтенький…
Ой, став Франтичок уряд лапати,
Гепнув, ой гепнув між два стільчики.
«Ой, коби я знав, уряде масний,
Що б я міг тебе справді дістати,
Я б радше державсь аристократів.
«Ой, коби я знав, уряде масний,
Що ти б міг мені на все лишиться,
Зрадив би я всю демократію.
«Ой, коли б я знав, уряде масний,
Що можеш таки втекти від мене,
Я б таки держав з демократами».
1850.
Все то, все то, все то так і виглядає,
Що пан Шварценберг у конституц'ю грає
Все то, все то, все то так і виглядає,
Що він конституц'ї пута накладає.
Той стан облоги, се не дурниця,
З часом в систему має зміниться;
І все та хвиля ближче та ближче,
І конституц'я на ладан дише.
Шкода того часу, як то ми повстали,
Як ми конституц'ю мов у сні дістали!
Шкода того часу, як то ми повстали,
Що ми вас тоді не знали!
