Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/428

Аж стіни трясуться! Бий міцно! Гей, хлопи,
Брак жару? Все щастя мечіть під кітли.
Гуркочуть колеса, жар буха, сталь прище,
Аж стіни трясуться! Бий міцно! Гей, хлопи,
Остатні надії вже з димом пішли.
Гей сміло, цикльопи! В велике огнище
Кидайте розпуску свою під кітли.
Кидайте розпуку свою під кітли.

 

VII.

 

Входить осінь блідолиця
В жовтім листі мість корони,
Мовить: „Вийди подивиться,
Нині в мене похорони”.
„Вітер думку грає сумно,
Бір пісні співає тужнії —
Твою весну вложу в трумно,
Поховаю твої мрії.”
„Не піду я на могили,
Там, де хор співає сумно,
Там де весну в гріб зарили,
Людські мрії склали в трумно.”
Шепче осінь блідолиця:
„Ні, цей погріб тут у тобі!
В твоїм серці зв'яло листя,
В твоїх думах, гріб при гробі.”