Ця сторінка ще не вичитана
tHiiiMmnrnTWTimfgfWfmrwiitH» ПЕРША ДІЯ А д а м. Боже, премудрий, вічний, безконечий! Ти, що з нічого всемогучим словом На водах світло сотворив, о честь Ти11 Зі сходом сонця слава ти1, Єгово! Є в а. Боже, Ти день назвав і день від ночі — Передше нероздільні — відділив, І води розігнав і через них Сухую землю утвердив,— о, честь Ти! А в е л ь. Боже, Ти все, що видим1 2, сотворив: Вогонь і море, землю, воздух, день І ніч і ті світила, що раз світло Раз тінь приносять, а між ними й нас, Щоб ми втішались вічнов2 їх красою, Тебе і їх любили,— честь Ти, слава! А да. Боже предвічний, Отче всього світа! Ті найкращі, найліпші з твоїх творів, 1 Ти—тобі (діялект.). 2 Видим—видимо, бачимо (діялект.). ' Вічнов—вічною (діялект.).
