Ця сторінка ще не вичитана
Л ю ц и ф e p. Смертнику! К а ї н. А ти хто, духу? Л ю ц и ф е р. Пан духів. К аї н. Що? Пан духів,—і ти духів Покинув і тут з порохом говориш? Л ю ц и ф е р. Я знаю мислі, що той порох мислить, Я друг його і жаль мені його. К а ї н. Що, мої мислі знаєш? Л ю ц и ф е р. А хіба це Не мислі всіх, котрі спосібні мислить? Це ж іменно безсмертна часть твоєї Істоти мислить! К а ї н. Як? Безсмертна часть? Про те не знаю. Нерозумний батько Не скоштував із дерева життя, А лиш із дерева знання вкусив За швидко, через матери намову, А плодом цього—смерть. Л ю ц и ф е р. Вони збрехали. Ти будеш жити. 15
