IV. ЕВТЕРПЕ Мати й син Так говорили мужі, забавляючись разом, а мати Вийшла з кімнати в той час, аби сина шукать перед домом,, На кам'яній тій лавці, де сидіти любив він звичайно. Там не заставши його, поспішила заглянуть до стайні, 5 Чи не порається він біля пишних оґерів, які він Ще жеребцями купив і яких не звіряв він нікому. Та там промовив слуга: „Він пішов от сюди до города“. Швидко вона перейшла два просторі подвір'я, а потім Стайню минувши й обі побудовані гарно стодоли— Ю У огород увійшла, що тягнувсь аж до мурів містечка, Вдовж по ньому пішла й любувалася всім, що росло там, Тут напростує дрючок, яким яблуні гілка підперта, Плодом обтяжена, там підіпре таку ж гілку у груші; Там із капусти розлогої ядійме гусениць скілька,— 15 Бо трудолюбна жона не любить ніколи йти дармо. Так перейшла вона ввесь огород до кінця, до альтанки, Хмелем оброслої, та також тут не знайшла вона сина, Як іще й досіль його не знайшла—огородом ходивши. Але відхилена була лиш фіртка, яку із альтанки — 20 3 дозволу ради—колись її прадід, бур містер шановний, В мурі містечка велів пробити, і нею вигідно Через глибокий окіп та сухий перейшла аж на той бік, Де край дороги лежав на узгір'ю стрімкім виноградник, Тином обведений скрізь, і до сонця схиляючи площу. 25 Нею ступала вона по стежині крутій і втішалась Грознами повними, що з-під широких листків виглядали. По середині вела висока тіниста алея, Нею вгору ішлося східцями з нетесаних камнів. Скрізь нависали з боків грозна ґутедель1 та мускателі ЗО Червонуваті при них, незвичайно великі та сині, Плекані пильно, що їх по обіді подавано гостям. Але часть прочу гори поєдинчі лози вкривали Повні дрібніших ягід, що вино з них бува знамените.
- ак вона йшла догори та вже тішилась осінню й днем тим
о Радісним, у якім люд околичний справля винозбори, І розна зриває і мощ витиска і в бочки наливав. Штучні вогні вечором із усіх місць та кінців довкола лискають,^ лускають,—так це найкращеє жниво святкують а неспокійно вона далі йшла, двічі й тричі гукнувши утедель рід Винограду, що вчасно дозрівав. 199
