Ви знищити нас хочете? Ну, знищте! Одно зістане, та не вам на славу, Що світло ми несли на межі світа, Де ви насильством панувать хотіли. Те світло все ще рівно в нас горить, Воно з Мойсеевої йде купини, Воно безсмертнеї Що ж ще більш сказати? Ви зорете собі святий Сіон, Збудуєте на нім новеє місто, І де колись стояв кивот завіта, Там стане грецький, римський двір—Бог знає, Новий, знать, Вавилон паскудства й зла. Це все можливе. Виполете нас, Як хопту, з коренем на цьому місці, Де Аронів пруток колись то цвів, — Та жида ви не знищите, він вічний, Як все людство. Р у ф. Геть відци, лихословче! Лиш старість ще охороня тебе. А к і б а. Лиш старість? Ні, мій захист є Господь! Відходить. Ру ф. Фанатик!—Хай ввійде Тарадіон! Заслона відхиляється, входить X а н і н а бен Т е р а д і о н, ступав наперед, кланяється і став перед Руфом. Руф. Чи ти Терадіон? Т е р а д і о н. Вам до послуги, пане! 337
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/338
Зовнішній вигляд