А да. Що то за гріх, що не є гріх сам в собі? Чи побічні обставини рішають, Що гріх—а що добро? Як так, то ми Раби— Л ю ц и ф е р. Рабами й вищі е від вас; А більші від тих вищих були б ними, Як не воліли б свободу і муку Над гладку гниль улеглости й покори Посеред співів, арф і самолюбних Молитв до Всемогущого, тому лиш, Що Він всесильний,—і то не з любви, Ні, з самолюбства і страху І Ад а. Всесильний Враз і ласкавий мусить бути. Л ю ц и ф е р. Бо з раю вигнав вас! Видно,— А д а. Не підводи мя, Злий духу, красотою своїх слів! Як змій—ти гарний і як змій фалшивий! Л ю ц и ф е р. Кажи: правдивий 1 Запитай лиш Єву: Хіба ж не знає вна, що зле, що добре? А д ач О, мати, мати! Ти зірвала овоч Згубніший для потомків, ніж для тебе. Ти ж молодість бодай в раю прожила, 33
