Ця сторінка ще не вичитана
Чей хоч оце пискля нам дещо скаже. Хто ти? Дразнить мене твій вид зухвалий. Хлопець. Я брат отої жінки, що ти мучиш. Руф. А скільки літ ти маєш? Хлопець. Одинадцять. Руф. Глянь на хрести! Один з них буде твій, Таку саму дістанеш також ватру Під ноги, як не будеш говорити І не відповіси на всі питання, Що твойому вітцю й сестрі завдав я. Хлопець. Не відповім, як Бог є надо мною. Руф. То й говорить не буду я з тобою,— Чей діти моїх намірів не спинять І Хлопець. Це вже твоя річ, а моя—терпіти. Руф. Чи вже й дітей втяг бунт у сіть свою? Хлопець. Ті перші все бували в ній, легате. Не знаєш нашої історії, як видно, А то б ти знав про долю Маккавеїв. 355
