Ця сторінка ще не вичитана
Вони не вимерли в Ізраїлі і досі, — Як хочеш, сам тобі я те докажу. Старець на хресті. Держись, мій сину! Муж на хресті. Господу хвала! Жінка з ями. Все витерпи, мій братіку, за Бога И Його закон. Хлопець. Сповнить його Бар-Кохба! І що варт я, де так терпить мій батько, Сестра і муж її? Ось я вам, нате! Сам скидав з себе одежу і входить між вояків, ті хапають його й тягнуть до третього хреста. Ру ф. Це—божевільні! Всі в'язні. Так, для Господа Ми божевільні, слава СаваофуІ Руф. Так говорить не хочете? Всі. Ні слова, Лиш це одно: великий єсть Господь, Із кіхтів льва подасть нам свою руку, З-під жорнового каменя нас вирве І посадить на трон своєї слави, Де в блисках запанує Ізраїль. 356
