Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/378

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

показує причину, яка лежить у ясності і блиску самого предмету, що сліпить нас- У четвертім, що осліп від надто довгого вдивлю- вання в сонце, показано перешкоду, яка випливає з надто глибокого затоплення в єдності, через що тратимо зір для многоти. П'ятий сліпий, у якого очі раз-у раз затоплені слізми, показує ту перешкоду, яка випливає з непро- порціональности між здібностями наших органів і метою. Шостий від надмірного плачу стратив вохкість в очах і зазначує брак дійсної духової поживи, а за тим і брак сили. Сьомий, в якого очі згоріли від вогню в серці, означає палку пристрасть, що нераз пожирає і нівечить критичну здібність розрізнювання. Восьмий, що стратив світло очей наслідком стріли, показує перешкоду, яку чинить пізнанню сполучення з самим предметом, наскільки це сполучення обпутуе й ушкоджує нашу розумову здібність, пригнітаючи наш ум цілою вагою безпосередньої присутности, так що його положення не без причини показується нераз у виді блискавки-нищительки. Дев‘ятий, що разом з тим ще й німий, не може виявити причини своєї сліпоти. Він означає основну причину всіх причин, таємну постанову Божу, що надав чоловікові те змагання і того духа вічно похіпного до думання і досліджування, але з тим, що він ніколи не може дійти дальше, як до пізнання своєї власної сліпоти і невідомости, і мовчанку мусить вважати достойнішою від промови. Перекладено 1900 р. 377