Ця сторінка ще не вичитана
С о л о м о н. Так, і отрутою. А л ь б е р. То що ж, замість позики Ти подаси мені склянок отрути двісті, За склянку червінець? Чи так, чи ні? С о л о м о н. Пан зволять сміх собі робити з мене. Ні, я хотів… Та може ви… Я думав, Що вже баронові час умирать. А л ь б е р. Що! Отруїть вітця! Ти смієш синові… Іван, держи його! Ти смів мені… А знаєш ти, жидівськая душе, Псе, змію, що тебе я зараз же На брамі тут повішу! С о л о м о н. Провинився! Звиніть, я жартував. А л ь б е р. Іване, шнура! С о л о м о н. Я жартував. Я гроші вам приніс. А л ь б е р. Геть, псе! Жид ВІДХОДИТЬ- Ось до чого мене доводить Отецька скупість! Ось що смів жидюга Мені нараять! Дай вина склянчину! Я ввесь дрижу… Іване, але гроші 471
