Ця сторінка ще не вичитана
Мені потрібні. Побіжи за жидом Проклятим і візьми у нього червінці! Та принеси сюди лиш каламар,— Я квіт напишу. І не приводи Сюди того Іюду! Або ні, зажди! Отрутою запахнуть червінці, Як срібняки колись Іскаріота. Я зажадав вина. Іван. Та в нас вина Нема ні краплі. А л ь б е р. А де ж те, що в дарі Мені прислав з Еспанії Рамон? Іван. Я вечором заніс останню пляшку Слабому ковалеві. А л ь б е р. А, згадав! То дай води! Ось прокляте життя! Ні, так і буть, піду шукати справи У герцога. Нехай присилують вітця Держать мене, як сина, не як миш Уроджену в дірі. СЦЕНА ДРУГА Підвемеллл. Барон. Як молодий гультай жде бачення З лукавою розпусницею десь Або з дурною, що її підмовив, 472
