Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 19. Переклади (1960).djvu/8

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ЗАМІТКА ПЕРЕКЛАДЧИКА
 

Хотячи зрозуміти основну думку „Каїна“, треба зважити його з двох боків: з психологічного й історичного. Мислячий, бажаючий знання й правди дух людський, поставлений серед таких людей і таких обставин, котрі ніяким способом не можуть придати йому сили і здібності до дальшого розвитку, серед людей або надломаних горем, як Адам та Єва, або вихованих у смирності та безмисній уляглості авторитетам, як Авель та Цілла, — такий дух конечно мусить обридити собі життя, що запирає перед ним вхід до знання, обридити собі людей, будь вони й найближчі йому й найдобродушніші, мусить рватися думкою в безмір, мучитися всіми тими важкими питаннями, котрими від віків мучиться все чоловіцтво. Традиції релігійні, з котрими стрічається на кожнім кроці, дразнять його, побуджують до безплодного мислення про рай та смерть, але при тім він невпинно розкриває всі їх суперечності й мучиться ними, не маючи ні сили ні вмілости настільки, щоб їх відкинути зовсім, а не можучи в них ніяким способом найти заспокоєння.

А тепер подумаймо собі, що станеться з тим чоловіком коли нараз отвориться перед ним вхід до пожаданного знання і він в одній годині зуміє обняти оком безмір світовий, зуміє вияснити собі минувшість і теперішність. Безконечний прилив нових вражінь і понять оголомшить його. Він видить докладно, що це справді знання, котрого так бажав, — але він розчарований: знання те вказує йому тільки факти, голі, мертві факти, добутки потужних сил і впливів, котрим він підлягає, як найменший атом і як безмірне світове тіло. А він ждав указівок, успокоєння. Він не знає, що воно лежить у фактах, що поза ними його нема, що треба тільки вміти складати їх, щоб почути в душі ублагороднюючий, піднеслий вплив правди. Його дух, що виріс під гнітом авторитету, мислить дедуктивно,