вражіннями, якими чуттями найбільше живе чоловік, яке то буденне життя тої «Божої іскри», котра в рідких, виємкових хвилях так високо зноситься!.
Його зайняла думка такого дневника і він розбирав та проводив її на всі боки, входив у подрібності, немов ось-ось збирався сам її ввести в діло. Треба кількох, кільканадцяти людей, совісних, відданих правді, — думав він, — щоби вони розбирали поміж себе головніші об'яви психічної діяльности і щоб кожний переважно нотував об'яви свого відділу, а прочі тільки здебільшого. Та ні, так би ні до чого не дійшли, бо проклята ріжниця вдач, хвилевих успособлень, обставин усе переплутає. От якби якийнебудь механічний психометер винайти, похожий на той, що зладив Вундт для мірення інтенсивности чуття! Штука вийшла б цікава і важна дла науки. Досі психологія займається якістю вражінь, а про масу їх мало й гадки має. А прецінь, бачиться, тут ключ до розв'язання не одного психологічного вузла, бо ж певна річ, що ті вражіння і чуття, що найчастіше повторюються, найглибші сліди витолочують у душі. Статистика, статистика поможе ввійти глибше в загадку характерів і вдач людських, так як помогла вже ввійти хоч трохи в психологію громад і мас суспільних.
Поволі, поволі такі думки про науку, про теорії, не тикаючі серця і чуття, вспокоїли Андрія. Йому пригадалися товариші молоді, гарячі, віддані щиро думці про свободу і щастя людей, пригадалися
