Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 2. Оповідання (1956).djvu/40

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

уже здоров і веселий по-давньому, заговорив до мене добродушно, мов нічого й не було між нами; про олівець ані споминки. Чи він не знав про те, що то я мав його олівець у себе і стався причиною його болю? Не відаю. Досить того, що ніколи потім про олівець між нам не було бесіди.

Львів, 1879.