Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/226

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

написи на мармурових таблицях.

Письменницька діяльність Апулєя була досить багата й різнорідна. До нас дійшли: De habetudine doctrinarum et nativitate Platonis lib. III; De Deo Socratio Liber; De mundo, свобідне трактування твору Арістотеля; Apologia seu oratio pro se apud Claudium Maximum proconsulem, і найвизначніший із його творів, згаданий уже роман Метаморфоза, загально відомий під назвою Золотого осла. Зміст цього роману можна коротко передати такими словами: Герой Люціус, бажаючи зрозуміти тайни магії, вдається до Тесалії до міста Гіпати і, живучи там у домі лихваря Мілона, якого жінка була велика чарівниця, змінює сам себе помилково замість сови на осла, який може бути відчарований тільки тоді, коли наїсться рожевих листків. Така експозиція роману, по якій іде довгий ряд пригод того нещасливого осла, поки нарешті йому не вдається при однім храмі для містерій дістати рожевих листків і перемінитися назад у чоловіка. Основна ідея цього роману взята з грецького, може від Люкіянового "Осла", а правдоподібніше з подібного твору старшого письменника Люкіяна Патренського, який узяв її певно із старої єгипетської традиції. З тієї традиції щедро черпали т. зв. Мілєтські казки, яких оповідачі ходили від міста до міста і на публічних місцях забавляли зібраний народ оповіданнями різних чудесних пригод, переплітаючи їх чи то мітологічними оповіданнями про пригоди богів і півбогів, чи то жартівливими, а часто цинічними анекдотами про пригоди людей, найчастіше про любов. Сам Апулєй у передмові до свого "Осла" виразно ставить його в ряд тих мілєтських казок. І справді, в його творі, крім основної канви, держаної в дуже свобіднім, не раз в грубо цинічнім тоні, маємо декілька вставок зовсім іншого роду, а власне поперед усього подану тут у перекладі мітологічну казку про Амура і Псіхею, одну з найкращих і найчистіших перлин всесвітньої літератури, і декілька вставок зовсім іншого, побутового хара-