Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 20. Переклади (1962).djvu/243

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

шим дотиком ніжної, маленької долоні, і постав маленьку лямпочку повну оливи, прикривши її покришкою, яка б не гасила світла, і заховай усі ті приладдя у найглибшій таємниці. Коли ж він приповзе і всунеться у звикле для себе ліжко, простягнеться і зможений твердим сном почне хропти, ти встань з ліжка і босоніж на пальцях, помаленьку, ослонена густою пітьмою відійми покришку від лямпи і покористуйся її світлом для преславного діла. Високо піднятою правою рукою сміло переріж тим двосічним ножем якнайсильнішим притиском шию, що сполучає тулуб з головою того шкідливого дракона. Не бракуватиме тобі нашої допомоги, бо коли ти, забивши його, забезпечиш поперед усього своє здоров'я, ми швиденько разом із тобою позабираємо все тутешнє добро і віддамо тебе законним шлюбом якомусь чоловікові.

Такими огнистими словами розпалена душа сестри горить далі, а вони зараз, покинувши її з остраху, щоб не бути свідками такого страшного нещастя, підлетіли на звиклих вітрових крилах на шпиль гори, а звідти утікають на лоб, на шию і, досягши кораблів, пускаються на море.

Псіхея, полишена сама, немов гонена лютими фуріями, сама не своя, хвилюється турботою, подібною до морського припливу. То ніби готується до злочину, то знову непевна у своїй постанові хитається і бентежиться різнорідними почуваннями свого нещастя. Раз квапиться, то знову гається; насмілюється і тремтить, зневірюється і сердиться, і, щонайважливіше, ненавидить звіра і любить мужа в однім тілі. Аж вечером, коли вже хилилося на ніч, з гарячковим поспіхом приготувала все до нікчемного вчинку.

Настала ніч, явився муж і по любовних обіймах заснув твердим сном. Тоді Псіхея, досі немічна тілом і душею, але при допомозі жорстокої долі почуває в собі силу, підносить лямпочку, хапає бритву і вже з дівчини робиться жінкою. Та коли перший промінь світла освітив тайники ложа, побачила бестійку зі всіх звірів найделікатнішу, найсолодшу, самого Амура,