Цю сторінку схвалено
містер підносячись. — Шрам від підкови справді осьде є, кожний може переконатися.
Яким П'ятак здивувався найдужче.
— Слава Богу! Та це й є мій давній осел! — промимрив він обмацавши шрам.
Він був би зараз другого дня й сам пізнав його, коли б не обмалював фарбою.
— А чому у вас нема паса? — запитав його вахмістр.
— Бо це вкрадений осел, — сміло відповів П'ятак.
— Та воно правда! У вас його вкрали, а ви відкупили свого власного осла! Ха, ха, ха!
Всі зареготалися. Найдужче П'ятак, а найменше обидва брати Ромоси.
Коли ми йшли додому, П'ятак набожно промовив:
— Мудрість закону має свої границі, але мудрість Божа без границь.
— Як це ви думаєте?
— Та ніяк, тільки так, що Пан Біг уміє навіть крадіж так накермувати, що вона вийде на добро.
