Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/158

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

нуйте йому зараз, що це зовсім невірно, що я нічого подібного не наказував ані не бажав, і щоб суд не затверджував конфіскацій. Мені дуже залежить на тім, щоб стаття в первіснім виді якнайшвидше була знов передрукована.

* * *

Дзінь-дзілінь!

— Чи це ви, пане надворний совітнику?

— До послуг, ексцеленціє.

— Ну, що ж там чувати?

— Власне одержав я телефоном відповідь від пана президента суду.

— Що ж він каже?

— Суд краєвий оце перед півгодиною вповні підтвердив конфіскату.

1899 р.