Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 3 Оповідання (1956).djvu/162

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
МІСІЯ
 
I.

Патер Ґавдентій родився на проповідника і в законі Лойолі[1] вважався одним із найспосібніших і найгарячіших пропагаторів. З ентузіязмом молодця і з головою, набитою єзуїтськими схоластичними премудростями, лучив він практичний досвід десятилітньої дитини. Мрії про сміле апостольство й мучеництво за віру наповняли його голову і просвічували в його снах. Чудове небо Італії не манило його, чудеса і пам'ятки Риму в його очах не стояли й одного погляду. Далеко приманливішим блиском світились перед його уявою картини понурого хмарного неба, диких лісів і пустинь з живучими в них ще дикішими дикарями-поганами, а то й криваві сцени муки, тортур і смерти за віру. Ті мрії були вихідною точкою всіх його думок, не позволяли навіть наклюнутись якій-небудь критиці, але концентруючи всі його

  1. Закон єзуїтів.