Цю сторінку схвалено
Але юнака вже не було при нім, а слова його, незрозумілі й дивні, викликали тільки нові прокляття серед старих богомолок.
— Чорта кличе, щоб його спас… Хоче жити, розбишака!..
— Це ж божевільний! — мовили інші. — І таких людей вішають, замість віддати їх до шпиталю!
— Вовка чи здорового, чи скаженого однаково треба вбивати. А в оцьому разі особливо треба дати відстрашливий приклад іншим.
І звільна, як різнобарвиста ріка, посувався величезний похід вулицями, чим раз більше наближаючися до страшного кінця.
1887 р.
