Цю сторінку схвалено
ІСТОРІЯ КОЖУХА
Присвячую Іванові Сандулякові[1] Луки з Карлова.
Був собі кожух. Простий баранячий кожух, навіть не надто новий; правда, не латаний та вже порядно проходжений, просяклий запахом людського поту, з поблеклими віддавна прикрасами, що колись надавали йому характер типового покутського[2] кожуха. Словом, тепер то був кожух звичайний, буденний, невидний, не цікавий для етнографа-аматора і на око без найменшого права до гордости.
А проте він був дуже гордий і в бесідах із самим собою, які вів звичайно в нічній темряві, висячи на жердці над постіллю господаря, чванився та виносився незвичайно.
- ↑ Іван Сандуляк, син Луки — один з перших селян соціялістів, основоположник і член радикальної партії, визначний соціялістичний агітатор і бесідник, був послом після 1907 р. до австрійського парляменту. Автор кількох радикальних пісень.
- ↑ Покуття — район над Прутом, Черемошем, з містом Коломиєю, в Галичині. Це вже початок карпатського підгір'я.
