Копальні нафти і земного воску находяться в Галичині і головним тереном їхнього добування є галицьке Підкарпаття з головними центрами Борислав і Тустановичі. Добича галицької нафти займає в світовій продукції нафти третє місце. (В 1911 році добуто 17,5 мільйонів сотнарів). Земний віск лише в Галичині добувається в великій кількості. Головним центром був до недавна Борислав, де вже в 1885 р. добуто 123.000 сотнарів земного воску, цього досить рідкого, а цінного мінералу. Але грабіжницьке добування воску довело до того, що в 1911 р. Борислав разом з другими меншими підкарпатськими копальнями (як Дзвиняч, Старуня, Трускавець) дав лише 19.400 сотнарів земного воску. Добича нафти і земного воску почалася при кінці 60-их і на початку 70-их років минулого століття. Першим, і дотепер ні з ким незрівняним, співцем того періоду, що майстерно малює цю епоху хижацької господарки, є Іван Франко.
1) На роботі, — друкувалося в „Друзі“ 1877 р. Під спільним заголовком „Борислав, картини з життя підгірського народу“, що друкувалися в чч. 1—6 „Друга“, поміщені такі оповідання: „Ріпник“ „На роботі“, „Навернений грішник“. Цього ж року вийшли ці оповідання і окремими книжечками під заг. „Іван Франко: Письма II. Борислав. Картини з життя підгірського народу“.
