Перейти до вмісту

Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 4. Бориславські оповідання (1956).djvu/333

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

prowadzących. Członkowie tej komisyi dla odróżnienia w razie potrzeby nosić będą jako oznakę zewnętrzną wstęgę białą z kokardą u nakvycia głowy i kartę legitymacyjną. Każdy mieszkaniec Lwowa czy stały czy czasowy ma tej komisyi lub pojedynczym członkom być posłusznym i do ich postanowienia zastosować się [1].

Калинович читав цю заяву зразу якось недбало, півголосом, та чим далі доходив у її тексті, тим повільніше, уважніше та виразніше відчитував поодинокі слова. Кінцеві ледве видушив із себе, мов би його груди привалено тяжким каменем.

— Пане Згарський, — мовив він, пильно вдивляючися в лице возного, — бійтеся Бога, а це що значить?

— Ви, пане ротмістре, розумна голова, вченіша від мене, — мовив Згарський, усміхаючися сам задоволено. — То може мені випадало би прийти до вас та й сказати: пане ротмістре, будьте ласкаві, виясніть мені, що це значить?

— Не жартуйте! — мовив затурбованим голосом Калинович. Адже це… це…

— Понюхайте, чим воно пахне?

 
  1. Повідомлення. Головний заряд міста Львова назначив зі свойого складу комісію безпеченства, публічного порядку і народової гвардії, якої то комісії задачею є сторожити безпеченства і публічного порядку і вжити всіх засобів, що ведуть до цієї цілі. Члени цієї комісії для відрізнення в разі потреби будуть носити, як зверхню ознаку, білу стрічку з кокардою на накриттю голови і легітимаційну картку. Кожний мешканець Львова, чи постійний чи тимчасовий, мусить слухатися цієї комісії чи окремих її членів і до їх ухвал пристосуватися.