я вас прошу. Я знаю, що ваша робота добра, побачу, як піде розпродаж. А як піде добре, то ми з вами зробимо таку згоду, що ви будете собі помаленьку плести і гроші загрібати, а я буду розпродувати. Ви позбудетеся клопоту, а може що й для мене капне.
— Чи ще би такому шпекулянтові не капнуло! — мовив Староміський, і поплескав Гаву по плечу. — Тебе певно мати в самі кучки породила, та ще й в слотаві, і під самим окапом поклала, то вже там на тебе добре накапало, не бійся!
Ударили по руках і Гава тут же дав Староміському в задатку ті самі 2 ринські, що йнощо виручив з продажі його чіпців.
А на другий понеділок, одержавши пів сотки чіпців, він не продавав їх уже на базарі, але вирушив з ними по селах, то продаючи, то міняючи їх, то даючи в додатку за інший товар, і рідко з котрої хати виходив без доброго зиску.
— Ну, діти! — кричав Староміський, входячи до своєї вбогої хати, — тіштеся, дав нам Бог щастя!
— Богу дякувати! — відповіла Староміська, стара поморщена жінка. — Богу дякувати! А яке щастя?
Староміський, не кажучи й слова, видобув із своєї шкіряної торби кілька великих клубків півшовкових ниток, а далі кілька ліктів різнобарвних скиндячок і блискучих скляних коралів для «дітей».
