цеве рішення боротьби полишив для себе Той, що держить у руках усі почини й усі кінці.
Чорний: Держить або й не держить. Ну, та не про те річ. А про те, чому ж не борешся з тим, що ти називаєш злом, і що я в оцьому випадку називаю лише простою консеквенціею всього попереднього? Коли вона тобі видається злою, грішною, болючою, то ну-ко, поборись із нею! Як хочеш! Війди в душу цього чоловіка й задуши в ній цю пристрасть, що володіє нею!
Білий: Я не Бог.
Чорний: Або збуди в його серці які інші почуття, щоб відвернули його від цього наміру.
Білий: Я вже пробував це зробити і ще попробую, як буде відповідна хвиля.
Чорний: Або промов йому до розуму! Скажи йому, що Мошків шинок при самій дорозі, і що лише він допуститься злочину, його зараз і зловлять.
Білий: Це його не відверне. Я вже бачу наперед, що він, сповнивши злочин, або й зовсім не буде ховатися, або сховається так нехитро, що його зараз же знайдуть і він при першому допиті признається до всього.
Чорний: А може скажеш йому, що в корчмі якраз у ту пору ночуватиме суддя з Косова, той сам, що засудив його вчора.
Білий: Думаю, що він був би в стані піти й тою самою сокирою розрубати голову й судді.
Чорний: Невже думаєш? Ей, у такім разі була би гарна справа! Варто, щоб я
