подасть. Але ж то колосальне! Глядіть самі, от я немов знав, таки з собою взяв той номер. Читайте! Отут, отут, кореспонденція зі Львова з знаком двох параграфів! Знаєте, наш чоловік пише, добре поінформований. А що, га?
Пан Зефирин тремтячими зі зворушення руками взяв широкий, як плахта, а зм'ятий, як стирка[1], лист краківської газети і прочитав з неї ось що:
„Вчера відбулося засідання утвореної при Виділі краєвім комісії для піднесення краєвого рільництва, на котрім між іншими відчитано справоздання, ласкаво уділене одною секцією Товариства господарського о поступах рільного господарства в подільських сторонах. З особливою похвалою піднесла секція світлу й невтомну діяльнісь Вельможного пана Зефирина Андрониковського, властителя Сухобаб, на полі введення й розширення в тих сторонах раціональної господарки на лад західньо-европейський. Блискучих здобутків каже особливо надіятись розпочата в біжучім році з немалим коштом спроба ірриґації сухих та неврожайних лук. Машина, спроваджена для цієї цілі прямо з Англії, збудована по найновішій системі, і функціонує так легко, що пара коней, запряжених в керат, можуть без труду виконувати всю потрібну роботу. Комісія радо прийняла до відому цей потішаючий факт, і згадавши також про давніші заслуги пана Зефирина Андрониковського на полі сільського господарства, іменно ж про його теоретичні праці, — ухвалила запросити його в свої члени, надіючись, що на тім гоноровім становищі схоче і зможе також цілому краєві рівноцінні віддавати услуги“.
- ↑ Стирка — ганчірка.
