в „Літ.-Наук. Вістнику“ за 1906 рік, звідки й передруковується.
7) Терен у нозі, — оповідання це друкувалося по-німецьки в 1904 році в Журналі „Zeit“ під заг. „Der Dorn im Fusse“, eine Erzählung aus dem Huzulenleben. В 1906 році під заг. „Терен у нозі“ друкувалося це оповідання в „Літ.-Наук. Вістнику“, звідки й передруковується. Написав Франко це оповідання десь на початку 1902 року. 4 лютого 1902 року редакція „Zeit“ звернулася до Франка з листом, в якому просила скоротити це оповідання: „Вашу новелю „Терен у нозі“ ми перечитали з великою цікавістю. Вона нам дуже сподобалась і ми бачимо в ній гарний приклад українського рідного мистецтва. Одначе ми осміляємось запитати Вас, чи не були б Ви готові скоротити новелу в кількох місцях, виключно самі описи. На нашу думку, гостріше зазначення акції не тільки піднесло б мистецьке вражіння оповідання, але зробило б його для друкування у нас далеко догіднішим; бо в його теперішньому об'ємі ми мусіли-б розділити його на 3–4 фейлетони, що певне мусіло б статися коштом мистецького вражіння“. Франко мабуть задовольнив прохання редакції. Тема цього оповідання видно дуже цікавила Франка, бо обробив він її й поетично в поемі „Терен у нозі“, яку почав писати в 1907 р. але закінчив її після своєї хвороби.
8) Неначе сон, — друкувалося в „Літ.-Наук. Вістнику“ за 1908 рік, звідки й передруковується.
9) Син Остапа, — друкувалося в „Літ-Наук. Вістнику“ за 1908 рік, звідки й передруковується. На цьому оповіданні замітні вже сліди хвороби Франка.
10) Злісний Сидір, — це недокінчене оповідання Франка, якого автор за життя не друкував. Коли написав Франко „Злісного Сидора“ невідомо; правдоподібно 1881 року, під час свого побуту в рідному селі Нагуєвичах. Оповідання це з паперів Франка надрукував М. Возняк у „Культурі“ за 1925 рік, ч. 4, звідки воно й передруковується.
11) Із записок недужого, — друкувалося вперше після смерти Франка у львівському журналі „Культура“ за 1925 р. кн. 2. Коли написано це оповідання, важко встановити. Знайдено його між паперами Ів. Белея, і можна думати, що написав його Франко для „Світа“ 1880 або 1881 року.
