Цю сторінку схвалено
Ніби лікарка потрошка!
Ніби знахорка, ворожка!
А вродлива, як Сова.
„Хоч давно вже не панянка
І страшна емансипантка[1],
Всіх ненавидить мущин,
А до мене потихенько
Чує щось її серденько!
Звісно, що не без причин.
„Правду рікши, там у Цариці
Я їй місце фельдшериці
Виєднав — і дуже рад;
А тепер вона, небоже,
Все в дворі зробити може!
Всіх на свій звертає лад.
„Та хоч би мене й не знала,
То за мною би обстала,
Бо не любить Вовка — страх.
Чом не любить — це я знаю,
І скажу тобі, Бабаю,
Швидше нам минеться шлях.
„Ще як з Вовком мандрував я,
Раз в чужину заблукав я
Аж на море, в Малпин край.
Змучені оба, голодні,
Нічого зловить не годні, —
Хоч лягай та умирай.
„Глянь — між скалами криївка,
Малпи Фрузі це домівка.
- ↑ Еманципантка — жінка, що не признає зверхности чоловіка в сім'ї, громаді й державі.
