Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956).djvu/162

І спочивши під містком,
Наші любі подорожні,
Мов святії та побожні,
Далі тюпали пішком.

„Кажеш, стрику: Півень — сила,
Мав протекцію в Бурмила
І в Цариці в ласку вліз?
То то й є наш лад, нівроку:
Без протекції ні кроку!
Щоб вас Божий грім розтріс!

„Чи ти вчитель, чи фахо̀вець,
Чи урядник, промисловець,
Чи поет, чи ремісник, —
Будь ти здібний, пильний дуже,
Без протекції, мій друже,
За весь труд свій маєш пшик.

„Ласка панська, вплив жіноцтва
Вищі понад всі свідоцтва;
Шепне слово пан барон,
Чи прийде білет княгині —
Ввесь твій труд в одній хвилині
В пил розсиплеться, мов сон.

„Так то, любий мій Бабаю!
Сили тут я добре знаю,
А як знаю — не боюсь.
Аджеж я не в тім'я битий,
І для себе вмів зробити
Там протекційку якусь.

„При дворі там коло Цариці
Має місце фельдшериці
Малпа Фрузя, удова: