Мислите, що хоч один
Змилувавсь, хтів поміч дати,
Що це жінка й дітям мати?
Ні, в їх руки впав, то гинь!
„Вовк в криниці! Вовк в криниці!
За лошата і ягниці
Відплатім йому тепер!
Витягайте осторожно,
Але бийте скільки можна,
Щоб нам зараз тут умер!“
„Ну, подумайте вашеці[1],
Що там діялось в їй серці,
Як ті вверх її тягли!
Там внизу вода, потопа,
А вверху зо двадцять хлопа,
А з палками всі були!
„Лиш на світ вона вказалась,
Як не знімесь лускіт, галас —
Б'ють, товчуть, мов околіт!
Бідна знітилась[2] в відерці,
А тут вже розпука в серці,
І в очах померк їй світ.
„Сил їй додала тривога:
Скочила з відра небога
В найгустіший стиск палиць:
Навіть в казці не сказати,
Скільки їй прийшлось набрати
Суковатих паляниць.
